Багато хто думає, що прогнозування, це дійство схоже на екстрасенсорики або, ще гірше, шарлатанства. Насправді, це не так. Існує безліч науково обґрунтованих методів прогнозування. Але прогноз прогнозу різниця. Наприклад, завдання прогнозування курсу валют приховує у собі конфлікт масштабу. З одного боку, дуже приватна величина - курс валют, а з іншого - світова фінансово-економічна система, в якій існує вся планета і для якої курс валют є параметром її поточного стану. Це несумірні величини і, відповідно, вирішувати таке завдання дуже не просто, хоч і можливо. Є завдання простіші, але не менш значущі. Щоб виключити конфлікт масштабу необхідно вибирати фактори, порівняні з самою системою, тобто так звані системоутворюючі фактори. Для світової фінансово-економічної системи це, наприклад, роль приватної власності чи світової резервної валюти.

     У ХНТУСГ ми займалися прогнозуванням еволюції землеробства. У цьому була пряма потреба. Неможливо реалізувати викладену раніше концепцію випереджального розвитку АПК країни, не уявляючи, яким буде технологічне післязавтра. Без переконливого прогнозу згадана концепція перетворюється на пустушку. Я зараз не викладатиму закони еволюції техніко-технологічних систем. Скажу тільки, що відповідно до нашого прогнозу еволюційний ланцюжок систем землеробства «… відвальний – безвідвальний – Mini-till – No-till – Strip-till» продовжить систему землеробства Mix-Cropp, основною відмінністю якого буде домінування змішаних посівів. На зміну Mix-Cropp прийде Rot-Mix, в основі якої лежить застосування сівозмін між змішаними посівами.

      Шляхом аналізу сучасного стану техніко-технологічного забезпечення АПК та напрямів його розвитку встановлено, що вже зараз можна виділити окремі техніко-технологічні напрями, що задовольняють умові пролонгованої актуальності та, відповідно, потребують застосування майбутніх технологій змішаних посівів. Один із таких напрямків — розробка системи машин для змішаних посівів сої з кукурудзою на кормові цілі (для силосування).

     Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка співпрацював з цього питання з Інститутом сільського господарства Північного Сходу НААН України (м. Суми), Харківською державною зооветеринарною академією та, це головне, з ПАТ «Ельворті» (м. Кропивницький).

     На фото ділянку сортовипробування спільних посівів сої з кукурудзою на дослідних полях Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН, яку представляв заступник директора з наукової роботи Собко Микола Геннадійович (крайній ліворуч). Крайній праворуч професор Харківської державної зооветеринарної академії Гноєвої Віктор Іванович – основоположник ідеї спільного вирощування сої з кукурудзою на кормові цілі для великої рогатої худоби.

     За матеріалами досліджень 2018 року.

Репортаж та фото - професор кафедри ОТС, д.т.н. Мельник В.І.